Рівненської міської ради

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №8

Практичний психолог

 Гнєушева Юлія Валеріївна - практичний психолог Закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №8 має вищу педагогічну освіту, педагогічний стаж роботи 17 років 1 місяць (на 01.09.2023), «спеціаліст I категорії».

 

Ігри – емпатії 

Ці ігри дають можливість не тільки зняти емоційне напруження у дітей під час адаптації, а й учать вдивлятися в іншого (людину, тварину), розуміти його, співчувати йому. Ігри – емпатії виховують такі високі моральні якості, як доброта, взаєморозуміння, щирість, милосердя. Навчившись розуміти іншого, дитина зможе пізнати і себе, свій внутрішній світ. Тому ігри – емпатії допомагають розвивати у дітей самосвідомість.

Зрозумівши принцип складання ігри-емпатії, педагог і сам зможе придумувати їх, орієнтуючись на інтереси та повсякденне життя дітей.

Орієнтовні ігри-емпатії.

(Використана книга З.С.Карпенко “Психотехніка у вихованні дитини”. – К.,1996). 

“Ведмедики одужали” 

Захворіли ведмедики Тім і Том. До них прийшов лікар Зай. Він вилікував ведмедиків. І їм стало дуже добре. Не болять більше животи (або зуби) у Тіма і Тома. 

Тілесні прояви. Положення сидячи, ноги розведені, тіло відхилено назад, підборіддя ледь підняте, посмішка. 

Гра вчить співпереживанню, відчуття полегшення від болю. 

“Сміливий заєць” 

Заєць любив стояти на пеньку, голосно співати пісні й читати вірші. Він не боявся, що його може почути вовк. 

Тілесні прояви. Положення стоячи, одна нога ледь попереду другої, руки закладені за спину, підборіддя підняте. Впевнений погляд. 

Виховує рішучість, сміливість. 

“Спляче кошеня” 

Дитина виконує роль кошеняти, яке лягає на килимок і засинає. У кошеняти повільно піднімається та опускається животик, легенько ворушаться лапки, хвостик. 

“Лисичка підслуховує”

Лисичка стоїть біля вікна хатинки, в якій живуть котик з півником, і підслуховує, про що вони говорять.

Тілесні прояви. Голова нахилена вбік (слухає, підставляє вухо), погляд спрямований у другий бік, рот напіввідкритий. Нога виставлена вперед, корпус тіла ледь нахилений вперед. 

“Тихіше!

Два ведмедики повинні перейти дорогу, на якій спить котик. Вони то йдуть на пальчиках, то зупиняються і знаками (жестами) показують один одному: «Тихіше». 

Замість образу ведмедика можна використати образ мишки. 

Тілесні прояви. Шия витягнута вперед, вказівний палець приставлений до стиснутих губ, брови «йдуть вгору».  

“Гра з шишками” 

(на напруження і розслаблення мя’зів рук)

Мама-ведмедиця кидає ведмежаткам шишки. Вони ловлять їх та з силою стискають в лапах. Шишки розламуються на дрібні шматочки. Ведмежатка відкидають їх геть та безсило опускають лапи вздовж тіла. 

“Сонечко та хмарка”

(на напруження та розслаблення м’язів тулуба)

Сонечко зайшло за хмаринку, стало холодно – стиснулись, (напруження). Визирнуло сонечко, стало жарко, розправили плечі та спину (розслаблення). 

“Посварилися два півники” 

Двоє дітей закладають за спину руки, стають на одну ногу і, поки звучить музика, підстрибують та імітують удари один одного плечима (різкими рухами плечей вперед). Можливі запитання до дітей:

  1. Через що могли посваритись два півники?
  2. То добре півникам, які б’ються?
  3. Як їм помиритися? 

“На березі моря” 

Діти грають на березі моря. Хлюпочуться у воді. Досхочу накупавшись, вони виходять з води і лягають на прогрітий сонцем пісок пляжу. Закриваються руками від яскравого сонця. Розкидають в приємній ліні руки і ноги. Гра сприяє розслабленню, усуненню агресивного настрою. 

“Ласка” 

(дитина в ролі дитини або котика)

Дитина с посмішкою гладить і притискає до себе пухнастого котика. Котик заплющує очі від задоволення, мурличе і виражає прихильність до свого господаря. 

“Бабка замерзла” 

Прийшла зима, і бабка (стрекоза) не підготувала собі будиночок, незапаслась їжею на майбутнє. Бабка тремтить від холоду: 

Холодно, голодно, 

Ой-ой-ой-ой! 

Нема куди подітися, 

Пустіть до вас погрітися. Тілесні прояви: насуплені брови, клацання зубами. Гра виховує співчуття до слабших, доброту. 

“Зустріч”

Дитина гуляє по вулиці. Раптом бачить біля себе великого собаку. Лякається, затуляє обличчя руками, зіщулюється. Але собака зовсім не злий. Змінюється міміка та жести: дитина тихенько виглядає з-під рук, поступово віднімає їх від обличчя, заспокоюється, усміхається і, нарешті, гладить собаку. 

“Тінь” 

Під музику двоє дітей ідуть по дорозі через поле: один попереду – другий – на два-три кроки позаду. Друга дитина – це «тінь» першої. “Тінь” повинна точно повторити всі дії першої дитини, яка то зірве квітку, то нагнеться за красивим камінцем, то поскаче на одній нозі, то зупиниться і подивиться з-під руки тощо. Дитина вчиться відчувати іншу дитину.

“Запамятай своє місце”

Діти стоять в колі один за одним. Кожен повинен запам’ятати своє місце. Під музику всі розбігаються, а з її закінченням повертаються на свої місця. Вчити дітей не штовхатися, поважати одне одного. 

“Слухай команду”

Діти крокують під маршову музику в колоні один за одним. Коли музика припиняється, всі зупиняються і слухають команду ведучого, вимовлену пошепки, і тут же її виконують. Команди даються тільки на виконання спокійних рухів. Роль ведучого виконує педагог. Гра проводиться доти, поки діти слухають команду та виконують її. 

“Вгадай настрій”

Учасники отримують картки з описом різних емоцій. Намагаються виразити своєю мімікою - це настрій. Інші учасники вгадують.

*Інформація з сайту Всеосвіта

vseosvita.ua/library/igri-empatii-so-take-empatia-i-comu-vona-vazliva-272088.html

Як ми можемо допомогти дітям?
1. Зменшити гучність відео про війну. Ми не можемо не моніторити новини. Але для дітей краще, аби вони не чули голоси коментаторів та ведучих, які транслюють тривогу. Якщо можемо, читаймо новини. Або дивімося їх, коли дитина не поряд.

2. Допомагаємо собі заспокоїтися через тіло, оскільки вони відчувають нашу тривогу («Якщо моя мама така доросла і всесильна боїться і нервує, значить, я теж боюся і нервую»). Тому п’ємо воду і даємо пити дітям. Дихаємо методом квадрату, який дозволяє заспокоїтися найшвидше: вдих 4 секунди, затримуємо подих на 4 секунди, видих на 4 секунди, затримуємо подих на 4 секунди.

3. Якщо є поряд повітряні кульки, нехай дитина подумає про все, чого вона боїться, зробить глибокий вдих  і нехай видихає усі-усі свої страхи у кульку. Потім зав’язати і, якщо поряд є фломастер, на кульці написати свої страхи. Далі запитуємо дитину, що вона хоче зробити з кулькою: лопнути, залишити.

4. Якщо дитина грає у війну, не стримуємо. Так вона намагається справитися зі своїми емоціями. Нехай «стріляє» у противників, б’є їх палицями, задіює танки з ракетами, зброю, радіє перемозі тощо.

5. Якщо дитина нам говорить, що боїться, ми можемо пропонувати їй намалювати свій страх і порвати/зім’яти і викинути у смітник малюнок. Якщо ж пластилін, нехай ліпить і розчавлює свій страх. Ми говоримо, що страх - це нормальна реакція на ненормальну ситуацію. Боятися сирен і вибухів - це нормально і дітям, і дорослим. І що Вам теж страшно. Говоримо, що вирішити цю проблему - це не задача дитини. І обов’язково підкреслюємо, що наша армія нас захищає і що дорослі у всьому світі зараз докладають максимум зусиль, аби знову настав мир. І найголовніше, що ми разом. І ми точно впораємося.

6. Надаємо дитині можливість задати питання про війну, розказати, як вони себе почувають. Вислуховуємо на рівні очей, це заспокоює. Нам непотрібно описувати деталі, важливо зважати на вік дитини.

7. Коли ми допомагаємо іншим, це заспокоює. Можна дати дитині завдання, за яке вона буде відповідальна: поливати квітку, робити комусь чай, слідкувати, аби світло у порожніх кімнатах було вимкнено, тощо.

8. Даємо планшет. Стільки, скільки ви вважаєте за потрібне. Почуття провини в сторону, навіть якщо час перевищує 4 години. Зате потім максимально будьте поряд, обіймайтеся, робіть массаж тощо. Тактильність зарпз важлива.

9. Українці запустили телеграм канал "Павлуша і Ява" з аудіоказками для дітей, що перебувають в укриттях.
Аудіофайли з казками можна скачати та слухати офлайн. https://t.me/pavlushaiyava

Будь ласка, розповсюджуйте, аби інші батьки теж могли захистити дитячу психіку.
Дитячий психолог Лада Ендресен

25 питань, якими зайняти дітей від 5 років у черзі,  сховищі та дорозі

Хочеться сховатись під ковдру і чекати на новину про нашу перемогу. Але ж поряд наша дитина, для якої ми та сама  ковдра і та сама перемога. І це точно те, на що ми зараз можемо впливати.

Тому, якщо наша батарейка лише заряджається, можемо спробувати разом із нашими невгамовниками говорити на такі теми:

1. Якщо б у тебе була можливість стати невидимим на один день, що б ти робив?
2. З усіх слів, що ти знаєш, яке слово найсмішніше?
3. Коли діти стають дорослими?
4. Якою твариною ти б хотів бути? Чому?
5. Ти б радше обрав страву зі смаком використаних шкарпеток чи ту, яка забарвлює тебе у зелений колір?
6. Ти б хотів у своїй кишені тримати попкорн чи кошеня?
7. Що тобі подобається більше: чхати або гикати (ікати)?
8. Що тобі найбільш незрозуміле у дорослих?
9. Що найприємніше тобі коли-небудь говорили про тебе?
10. Якщо б у тебе була можливість змінити в мені щось одне, що б це було?
11. Яке правило в нашій сім’ї найважливіше?
12. Опиши себе за допомогою 3 слів.
13. У тебе є щасливе число? Чому воно для тебе щасливе?
14. Що таке кохання?
15. Якщо б ти мав ресторан, які страви там би готували?
16. Що б ти робив, якщо б я поцупила твою цукерку?
17. Які три бажання ти б загадав, якщо б у тебе була чарівна паличка?
18. Якщо б тобі довелося віддати усі свої іграшки комусь, хто б це був?
19. Для чого ти прокидаєшся вранці?
20. Як зробити іншу людину щасливою?
21. Що б ти більше хотів: зменшитися до розмірів мурашки чи збільшитись до розміру хмарочоса?
22. На чому ти б хотів подорожувати: на космічному кораблі чи на драконі?
23. Де б ти більше хотів опинитися: у пустелі чи в океані?
24. Використовуючи лише те, що ти бачиш навколо себе, скільки монстрів тобі би вдалося подолати?
25. Скільки ти матимеш дітей, коли виростеш?

Будь ласка, зберігайте і розповсюджуйте, аби інші батьки теж могли допомогти собі й своїй дитині. Все буде Україна!

Ігри на розвиток просторової уяви, логічного мислення, інтелекту дошкільників для самостійної роботи батьків з дітьми

1. «Графічний диктант»

   Регулярні заняття з графічними диктантами розвивають у дитини довільну увагу, просторову уяву, дрібну моторику пальців рук, координацію рухів, посидючість.

     Малювання по клітинках – дуже захоплююче і корисне заняття для дітей.

    Графічні диктанти можуть з успіхом застосовуватись для дітей від 5 до 10 років.

    Графічні диктанти розширюють кругозір, збільшують словниковий запас, навчають орієнтуватися в зошиті, знайомлять з різними способами зображення предметів.

     Як працювати з графічними диктантами:

    Графічний диктант можна виконувати у двох варіантах:

 

1. Дитині пропонують зразок геометричного малюнка і просять повторити точно такий же малюнок в зошиті в клітинку.

2. Дорослий диктує послідовність дій із зазначенням числа клітинок і їх напрямів (вліво, вправо, вгору, вниз), дитина виконує роботу на слух, а потім порівнює методом накладання своє зображення орнаменту або фігури зі зразком в посібнику.

    Підбирайте завдання за принципом «від простого до складного». Починайте з простих диктантів і поступово переходьте до більш складних. Для занять необхідний зошит у клітинку, простий олівець і гумка, щоб дитина могла завжди виправити неправильну лінію.

    Для дітей 5 – 6-ти років краще використовувати зошит у велику клітинку (0,8 мм), щоб не перенапружувати зір.

    Приклад диктування графічного диктанту: 1 клітинка вправо, 3 клітинки вгору, 2 клітинки вліво, 4 клітинки вниз, 1 клітинка вправо.

    Під час занять дуже важливий настрій дитини і доброзичливе ставлення дорослого.

    Пам’ятайте, що заняття для дитини – не іспит, а гра.

    Допомагайте малюкові, стежте за тим, щоб він не помилявся. Результат роботи завжди повинен задовольняти дитину, щоб їй знову і знову хотілося малювати по клітинках.

Малюємо по клітинках: вітрильник

 

У завданні дитині необхідно зосередити увагу на двох вихідних точках, розташованих на клітчастому полі, й від них почати малювати лінії в певному напрямку, довжиною у певну кількість клітинок, відповідно до вказівок, наданих у нижній частині завдання. Диктувати вказівки можуть батьки або ж дитина йтиме за ними самостійно. До початку роботи батькам потрібно повторити з нею різні напрямки (вправо, вліво, догори, донизу). Після правильного виконання завдання має з’явитися малюнок вітрильника, який потрібно розмалювати. Виконання завдання сприятиме розвитку навичок письма, дрібної моторики та координації рухів, а також уваги та просторової орієнтації.

 

Гра "Плутанина". Дітям пропонують правою рукою закрити ліве око; лівою рукою показати праве вухо і праву ногу; дотягнутися лівою рукою до правого носка, а правою рукою - до лівої п'яти і т.д

Гра "Заводна лялька". Пропонуємо дітям уявити, що вони іграшки на пульті управління, які вміють точно виконувати команди свого інструктора. Орієнтовні команди: "Іграшки, зробіть два кроки вперед, поворот наліво. Руки за спину, один крок назад. Руку праву вгору, три кроки вперед і т.д. ""Геометричний диктант". Перед дитиною лежить аркуш паперу і набір геометричних фігур. Ведучий дає інструкції, а дитина повинна виконувати в швидкому темпі. Наприклад, червоний квадрат покласти в лівий верхній кут, жовтий коло - в центр листа, і т.д. після виконання завдання дитина може перевірити правильність виконання.

Гра "Я їду на машині".  Перед дитиною аркуш паперу (А4) і маленька машинка. Дитина, слухаючи інструкції ведучого, пересуває машинку в потрібному напрямку. Наприклад, з центру листа машинка поїхала в правий нижній кут, потім вздовж правого боку в правий верхній кут, потім в лівий нижній кут, до середини правого боку і т.д

Ігри на розвиток логічного мислення

Словниково-логічні вправи

1. Назвати предмети одним узагальнюючим словом:

                                                            а)            калина, ліщина,   … - це

                                                            б)            помідор, огірок, капуста,   … - це

                                                            в)            ялина, верба,   … - це

                                                             г)            курка, гуска, індик,   … - це

2. Дібрати видові назви до родових:

Свійські тварини – це…

Овочі – це…

Одяг – це…

Квіти – це…

3. Узагальнити через протиставлення:

                                                            а)            дуб – дерево, а смородина - …

                                                            б)            плаття – одяг, а черевики - …

4. Визначити предмет за його діями:

                                                                        а)            літає, падає, покриває, блищить, скрипить -…

                                                                        б)            світить, гріє, усміхається, зігріває -…

5. «Групування слів»

Завдання. Скласти можливі групи слів зі слів записаних на дошці (ускладнений варіант цього завдання – скласти можливі групи з вказаної сторінки читанки).

Карась                            береза                         портфель

Тополя                            щука                           олівець

Акула                              пенал                          опеньок

Маслюк                          кит                               підберезовик

Мухомор                        бліда поганка             альбом

(відповіді можливих груп)

Карась, щука, акула, кит – живуть у воді.

Щука, акула – риби хижаки.

Маслюк, підберезовик, опеньок – їстівні гриби.

Мухомор, бліда поганка – їстівні гриби.

Пенал, олівець, альбом – шкільне приладдя.

  1. II.      Ігри

1. «Навіщо і чому»

Гру побудовано за принципом «запитання (пропозиція) – відповідь». Вихователь запитує (пропонує зробити, сказати), а дитина має дати розгорнуту відповідь.

Запитання на визначення мети

  • Як думаєш, навіщо ти відвідуєш садочок?
  • Навіщо потрібний телевізор?
  • Навіщо людям потрібний одяг?

Запитання на встановлення причини

  • Чому взимку надворі сніг не тане?
  • Чому риби плавають, птахи – літають, а люди ходять по землі?
  • Чому предмети падають униз, а не вгору?

Запитання на пропозиції для прийняття рішення та планування власних дій

  • Дмитрик розбив чашку. Що йому треба робити?
  • Уяви, що ти заблукав у місті. Що робити? Як вчинити найкраще?
  • У нас завтра у групі день іменинників. Перелічіть усе, що ми повинні зробити.

2. «Універмаг»

Дитині-«продавцеві» видають товар (предмети побуту, одягу, іграшки), який треба розсортувати за призначенням – класифікувати.

3. «Що підходить?»

У ведучого та дитини – по одному набору карток. Ведучий дістає і показує певну картинку зі свого набору, а дитина відповідно має вибрати зі свого набору таку картинку, яка найбільше пасує за змістом до пропонованої ведучим. Наприклад: обличчя – очі, букет – квітка, страва – ложка тощо.

4. «Придумай сам»

Ведучий називає слово, а дитина добирає до нього слово з близького поняттєвого кола або слово-характеристику. Наприклад: будинок – цеглина, голка – тканина, ніж  - гострий.

5. «Усе навпаки»

Ведучий називає слово, а дитина добирає до нього антонім: чорний – білий, день – ніч, ліворуч – праворуч…

(https://uchika.in.ua/igri-ta-vpravi-dlya-rozvitku-uvagi-pamyati-mislennya-j-uyavi-m.html)

Ігри на розвиток інтелектуальних здібностей

1. Складання розповіді або історії за картинками. Дитині показують 4 картинки, на яких зображена казка чи відомі йому події. Завдання дитини розкласти картинки у правильній послідовності і скласти невелику розповідь, використовуючи ілюстрації.

2. Впізнавання предметів за низкою ознак. Дитині називаються епітети, по яких потрібно здогадатися, про який предмет йдеться. Наприклад, жовтий, кислий, овальний (лимон).

3. Порівняння двох або декількох предметів. Дитині пропонується назвати, чим схожі між собою слова. Наприклад, кішка, книга, дах. Можна запропонувати дитині назвати, чим схожі кішка і собака або стіл і стілець. Далі потрібно знайти відмінності у предметів: ручка і олівець, дерево і чагарник.

4. Підібрати до предмета відповідну пару, яка буде пов'язана з ним логічно. Наприклад, стрілка – годинник, колесо -? (Стрілка є частиною годин, тому правильну відповідь – машина, тому що колесо – це частина машини. Білка – дупло, ведмідь -?; Мисливець – рушниця, рибалка -?; Ліс – дерева, поле -?.

5. Аналіз понять і виділення ознак у предметів. Який з предметів зайвий і чому? Нічник, торшер, лампа; корова, кінь, лев; картопля, морква, огірок.

6. Підібрати слово протилежного значення. Купувати – продавати, відкривати -?; Пам'ятати -?; Повний -?; Голодний -?

7. Рішення логічних задач.

Рома зростанням вище Вані, але нижче Єгора. Хто вище Ваня або Єгор?

На столі стояло 3 тарілки з полуницею. Коля з'їв 1 тарілку полуниці. Скільки тарілок полуниці залишилося?

8. Вміння знаходити логічні помилки. Дитина повинна пояснити в чому помилки запропонованих суджень. зебра смугаста, а лисиця хитра; ваза кришталева, а каструля важка; огірок зелений, а груша росте на дереві; холодильник білий, а матрац м'який.

9. Уміння оперувати цифрами в межах 10. Дитині можуть бути запропоновані наступні дидактичні ігри: «Назви сусідів» – називаємо сусідні цифри до заданої. «Виправ помилку» – виправляємо помилку вихователя, який спеціально пропускає або міняє місцями цифри.

Особливістю організації інтелектуального розвитку дітей є створення у вихованців гарного настрою і позитивних емоцій від нових знань, досягнень і успіхів.

Комплекс завдань  для розвитку інтелектуальних здібностей: 
Вправа 1 
Матеріал: набір фігур - п'ять кіл (сині: великий і два маленьких, зелені: великий і маленький), м

аленький

червоний квадрат. Завдання: "Визнач, яка з фігур в цьому наборі зайва. (Квадрат.) Поясни чому. (Всі інші - кола.)". 
Вправа 2 

Матеріал: той же, що до вправи 1, але без квадрата. 
Завдання: "Що залишилися кола поділи на дві групи. Поясни, чому так розділив. (За кольором, за розміром.)". 
Вправа 3 
Матеріал: той же і картки з цифрами 2 і 3. 
Завдання: "Що на колах означає число 2? (Два великих кола, два зелених кола.) Число 3? (Три сині кола

, три маленькі кола.)". 
Вправа 4 
Матеріал: той же і дидактичний набір (набір пластикових фігурок: кольорові квадрати, кола та трикутники). 
Завдання: "Згадай, якого кольору був квадрат, який ми прибрали? (Красного.) Відкрий коробочку, Дидактичний набір". Знайди червоний квадрат. Якого кольору ще є квадрати? Візьми стільки квадратів, скільки кіл (див. вправи 2, 3). Скільки квадратів? (Пять.) Можна скласти з них один великий квадрат? (Немає.) Додай стільки квадратів, скільки потрібно. Скільки ти додав квадратів? (Четире.) Скільки їх тепер? (Девять.) ". 
Вправа 5 
Матеріал: малюнок фігурок-смайликів. 

Завдання: "Одна з фігурок відрізняється від всіх інших. Яка? (Четвертая.) Чим вона відрізняється?" 
Вправа 6

Матеріал: малюнок фігурок-чоловічків.

Завдання: "Серед цих фігурок є зайва. Знайди її. (П'ята фігурка.) Чому вона зайва?" 
Вправа 7 
Матеріал: малюнок двох маленьких трикутників, що утворюють один великий.

 

 

 

 

Завдання: "На цьому малюнку заховано три трикутники. Знайди і покажи їх". 
Вправа 8 
Матеріал: 4 однакових трикутника.

Завдання: "Візьми два трикутники й скинути з них один. Тепер візьми два інших трикутника й скинути з них ще один трикутник, але іншої форми. Чим вони відрізняються? (Один високий, інший - низький; один вузький, інший - широкий.) Можна Чи скласти з цих двох трикутників прямокутник? (Так.) Квадрат? (Немає.)". 
Вправи на порівняння
Вправа 9 
Матеріал: зображення двох яблук маленьке жовте і велике червоне. У дитини набір фігур: трикутник синій, червоний квадрат, коло маленький зелений, коло великий жовтий, червоний трикутник, квадрат жовтий. 

Завдання: "Знайди серед своїх фігур схожу на яблуко". Дорослий по черзі пропонує розглянути кожне зображення яблука. Дитина підбирає схожу фігуру, вибираючи підставу для порівняння: колір, форма. "Яку фігурку можна назвати схожою на обидва яблука? (Кругі. Вони схожі на яблука формою.)". 
Вправа 10 
Матеріал: той же і набір карток з цифрами від 1 до 9. 
Завдання: "Відклади направо всі жовті фігури. Яке число підходить до цієї групи? Чому 2? (Дві фігури.) Яку іншу групу можна підібрати до цього числа? (Трикутник синій і червоний - їх два, і обидві червоні фігури, два кола, два квадрата - розбираються всі варіанти.) ". Дитина складає групи, за допомогою рамки-трафарету замальовує і зафарбовує їх, потім підписує під кожною групою цифру 2. "Візьми всі сині постаті. Скільки їх? (Одна.) Скільки тут найбільше квітів? (Четире.) Фігур? (Шесть.)". 
Вправи на класифікацію: 
Вправа 11 
Матеріал: кілька кіл однакового розміру, але різного кольору (два кольори). 
Завдання: "Розділи кола на дві групи. За якою ознакою це можна зробити? (За кольором.)". 
Вправа 12 
Матеріал: до попереднього набору додаються кілька квадратів тих же кольорів (два кольори). Фігури перемішуються. 
Завдання: "Спробуй знову розділити фігури на дві групи". Можливі два варіанти поділу: за формою і за кольором. Дорослий допомагає дитині уточнити формулювання. Дитина каже зазвичай: "Ці - кола, ці - квадрати". Дорослий узагальнює: "Значить, розділили по формі". 
Завдання на узагальнення: 
Вправа 13
Матеріал: набір з шести фігур різної форми. 

Завдання: "Одна з цих фігур зайва. Знайди її. (Постать 4.)". Дітям цього віку незнайоме поняття опуклості, але вони зазвичай завжди вказують на цю постать. Пояснювати вони можуть так: "У неї кут пішов всередину". Таке пояснення цілком підходить. "Чим схожі всі інші фігури? (У них 4 кута, це чотирикутники.)". 
Вправи логіко-конструктивного характеру: 
Вправа 14
Мета вправи - підготувати дитину до подальшої моделюючої діяльності за допомогою простих конструктивних дій, актуалізувати лічильні вміння, організувати увагу. 
Матеріал: лічильні палички двох кольорів. 
Завдання: "Візьми з коробки стільки паличок, скільки у мене (дві). Поклади перед собою так само (вертикально поруч). Скільки паличок? (Дві.) Якого кольору в тебе палички (палички в коробці двох кольорів: червоні й зелені)? Зроби так, щоб вони були різного кольору. Якого кольору в тебе палички? (Одна - червона, одна - зелена.) Один та один. Скільки разом? (Две.) ". 
Вправа 15
Мета вправи - організація конструктивної діяльності за зразком. Вправи в рахунку, розвиток уяви, мовленнєвої діяльності. 
Матеріал: лічильні палички двох кольорів. 
Завдання: "Візьми ще одну паличку і поклади її зверху. Скільки стало паличок? Порахуємо. (Трі.) На що схожа фігура? (На ворота, на букву" П ".) Які слова починаються на" П "?" 
Вправа 16 
Мета вправи - розвиток спостережливості, уяви і мовленнєвої діяльності. Формування вміння оцінювати кількісну характеристику видозмінюється конструкції (без зміни кількості елементів). 
Матеріал: лічильні палички двох кольорів. 
Примітка: перше завдання вправи є також підготовчим до правильного сприйняття сенсу арифметичних дій. 
Завдання: "Верхню паличку переклади так (дорослий зрушує паличку вниз, щоб вона виявилася посередині вертикально лежать паличок). Чи змінилося кількість паличок? Чому не змінилося? (Паличку переставили, але не прибрали і не додали.) На що тепер схожа фігура? ( На букву "Н".) Назви слова, що починаються на "Н" ". 
Вправа 17
Мета вправи - формування конструкторських умінь, уяви, пам'яті й уваги. 
Матеріал: лічильні палички двох кольорів. 
Завдання: "Що ще можна скласти з трьох паличок? (Дитина складає фігурки і букви. Називає їх, придумує слова.)". 
Вправа 18 
Мета вправи - формування образу трикутника, первинне обстеження моделі трикутника. 
Матеріал: лічильні палички двох кольорів, намальований дорослим трикутник. 

Завдання: "Склади з паличок фігуру". Якщо дитина сама не склав трикутник, дорослий допомагає йому. "Скільки паличок знадобилося для цієї фігури? (Трі.) Що це за постать? (Треугольнік.) Чому він так називається? (Три кута.)". Якщо дитина не може назвати фігуру, дорослий підказує її назву і просить дитину пояснити, як він її розуміє. Далі дорослий просить обвести фігуру пальцем, порахувати кути (вершини), торкаючись їх пальцем. 
Вправа 19 
Мета вправи - закріплення образу трикутника на кинестетическом (тактильні відчуття) і візуальному рівні. Розпізнавання трикутників серед інших фігур (обсяг і стійкість сприйняття). Обведення і штрихування трикутників (розвиток дрібних м'язів руки). 
Примітка: завдання є проблемним, оскільки на використовуваної рамці є кілька трикутників і фігур, схожих на них гострими кутами (ромб, трапеція).Матеріал: рамка-трафарет з фігурами різної форми. 
Завдання: "Знайди на рамці трикутник. Обведи його. Закрась трикутник по рамці". Штрихування виробляється всередині рамки, кисть рухається вільно, олівець "стукає" по рамці. 
Вправа 20
Мета вправи - закріплення візуального образу трикутника. Розпізнавання потрібних трикутників серед інших трикутників (точність сприйняття). Розвитокуяви та уваги. Розвиток дрібної моторики
Завдання: "Подивися на цей малюнок: ось кішка-мама, кіт-тато і кошеня. З яких фігур вони складені? (Круги і трикутники.) Який трикутник потрібен для кошеняти? Для кішки-мами? Для кота-тата? Намалюй свого кота ". Потім дитина домальовує інших кішок, орієнтуючись на зразок, але самостійно. Дорослий звертає увагу на те, що кіт-тато найвищий. "Правильно постав рамку, щоб кіт-тато вийшов найвищий". 

Примітка: дане вправу не тільки сприяє накопиченню у дитини запасів образів геометричних фігур, але й розвиває просторове мислення, оскільки фігури на рамці-трафареті розташовані в різних положеннях, і щоб знайти потрібну, необхідно дізнатися її в іншій позиції, а потім повернути рамку для її малювання в такій позиції, яку вимагає малюнок. 
Кожне з наведених вправ спрямовано на формування логічних розумових прийомів. Наприклад, вправу 15 вчить дитину порівнювати; вправу 16 - порівнювати і узагальнювати, а також аналізувати; вправу 17 вчить аналізу і порівняння; вправу 18 - синтезу; вправу 19 - аналізу, синтезу та узагальнення; вправу 20 - фактична класифікація за ознакою; вправу 21 вчить порівнянні, синтезу і елементарної сериации. 
Логічний розвиток дитини передбачає також формування вміння розуміти і простежувати причинно-наслідкові зв'язки явищ і вміння вибудовувати найпростіші висновки на основі причинно-наслідкового зв'язку. Легко переконатися, що при виконанні всіх наведених вище прикладів завдань і систем завдань дитина вправляється в цих уміннях, оскільки в їх основі також лежать розумові дії: аналіз, синтез, узагальнення та ін 
Цікаві завдання. 
- Скільки вух у трьох мишей? 
- Скільки лап у двох ведмежат? 
- У семи братів по одній сестрі. Скільки всього сестер? 
- У бабусі Даші внучка Маша, кіт Пушок і собака Дружок. Скільки всього онуків у бабусі? 
- Над річкою летіли птахи: голуб, щука, 2 синиці, 2 стрижа та 5 вугрів. Скільки птахів? Відповідай швидше! 
- Горіло 7 свічок. 2 свічки погасили. Скільки свічок залишилося? (Залишилися 2 свічки (ті, які згасли), інші згоріли) 
- У кошику три яблука. Як поділити їх між трьома дітьми так, щоб одне яблуко залишилося в кошику? 
(Віддати одне яблуко разом з кошиком). 
- На березі три товстих гілки, на кожній товстої гілці по три тоненьких гілочки. На кожній гілочці тоненькою по одному яблучку. Скільки всього яблук? (Ніскільки - на березі яблука не ростуть.)

Дитячий егоїзм

Адаптація

Готовність до школи

   
   


Просвітницьке заняття на тему "Дружба найцінніший скарб" з елементами казкотерапії та музикотерапії (використання класичної музики)
(діти старшої групи)

Мовленнєвий розвиток

   

 Психологічний тренінг
«Пізнай себе – пізнаєш світ»
розвиток творчих здібностей педагогів

 Телевізор та комп’ютер

Як правильно дивитись телевізор?
1.  Дивитися телевізор в присутності дорослого, що дає можливість дорослому коментувати те, що відбувається на екрані, обговорювати з дитиною побачене.

2.  Сидіти біля екрану не більше 20 хвилин (для дітей 4-5 років) і не більше 30 хвилин (для дітей 6 років) на добу, на відстані 4-6 метрів від екрану, який встановлено на відстані 1-1,3 метра (при діагоналі телевізора  59-69 см).

3.  Обговорювати з дитиною програму передач (які передачі принесуть користь) і обвести їх олівчиком, щоб дитина сама могла дивитися, що вона вже бачила, а що ще залишилося.

4.  Дивитися телевізор, сидячі в кріслі, на дивані, а не за столом під час їди.

5.  Більше проводьте часу зі своєю дитиною: гуляйте на вулиці, вигадуйте  різні ігри, зняття.

6.  Зробіть таємний вимикач, щоб дитина не включала телевізор на цілий

день, залишаючись одна вдома.

Правила користування комп’ютером.  

1.  Привчайте дитину правильно ставитися до комп’ютера: як до технічного  пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички,  а не як до засобу отримання емоцій.

2. Не дозволяйте дитині у віці 3-5 років грати в комп’ютерні ігри.

3. Розробляйте з дитиною правила роботи за комп’ютером: 20 хв. комп’ютера, 30 хв. заняття іншими видами діяльності.

4. Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп’ютера.

5. Не дозволяйте дитині грати в комп’ютерні ігри перед сном.

6. Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

7. Помічайте, коли дитина дотримується ваших вимог, обов’язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріпляється бажана поведінка.

8. Не використовуйте комп’ютер, як засіб для заохочення дитини.  Під час хвороби і вимушеного перебування вдома комп’ютер не повинен стати компенсацією.

9. Допомагайте дитині долати негативні емоції, які завжди присутні в житті кожної людини і які можуть підштовхнути дитину отримати полегшення за комп’ютерною грою.

10. Рекомендується перебувати за комп’ютером:

- дітям 6-річного віку 10-12 хв;

- 7 - 8 річного віку  15 хв;

                  -  9 – 12 річного – до 20 хв. не більше  4-х разів на тиждень.

пропонуємо подивитись разом із дитиною мультфільм про Настуню та комп’ютер.
 

 

 

 
                                                

22 поради сім’ям учасників АТО

1. Поки боєць знаходиться в зоні АТО, не розповідайте йому про свої страхи і тривоги, не плачте в трубку. Людина, яка знаходиться в зоні бойових дій, живе на межі своїх можливостей. Якщо у нього не буде впевненості, що вдома все добре - він не зможе ефективно виконувати бойові завдання. Бійцю потрібно дати зрозуміти, що вдома чекають його якнайшвидшого повернення, за нього переживають, його люблять, і знають, що він повернеться живий, здоровий і з перемогою.

2. Переживання в сім'ях бійців неминучі, але градус хвилювання можна знизити, обмеживши доступ до ЗМІ і захистивши себе від повідомлень "все пропало, всіх зливають". Є зв'язок з вашим сином/чоловіком/братом — з ним все добре. На все інше краще не звертати уваги. 

3. Вільний час краще витратити не на перегляд телевізора, а на будь-яку діяльність, пов'язану з наданням допомоги нашим солдатам. Наприклад, допомогу пораненим у госпіталі. Займати свій час і думки потрібно роботою на перемогу. Не можна давати собі можливість лінуватися. З ліні і часу на вільну філософію на політичні теми нічого доброго не вийде. Краще переходите від слів до практики. Від маленького кроку окремої людини складається загальний настрій сім'ї, вулиці, міста і країни. 

4. Найскладніше у поточній ситуації матерям військових. Багато хто з них часто опиняється на межі відчаю. Для них вкрай важливо, щоби поруч була присутня людина, яка морально сильніша і здатна контролювати емоції. Дайте їм зрозуміти, що поруч є хтось, хто може підтримати і допомогти. 

5. Приготуйтеся, що боєць, який повернувся із зони бойових дій, - це вже інша людина, яка отримала унікальний досвід. Його потрібно прийняти разом з новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами і, можливо, проявами агресії. Повернення до мирного життя може затягнутися, але без любові, турботи, тепла і найголовніше — прийняття сім'ї воно стане практично неможливим. 

6. Пам'ятайте: людина, що пройшла війну, стала набагато більш сильнішою, мудрішою і досвідченішою. Він повернувся. Живий. Повернувся саме до вас. Все інше — труднощі, які можна пережити, якщо ви націлені на те, щоб прожити з людиною щасливе життя. 

7. Не відгороджуйтеся. В іншому випадку боєць залишається сам на сам зі своїми спогадами, які часом є небезпечними для психічного здоров'я. Це призводить до внутрішнього конфлікту, який буде поступово посилюватися. У підсумку виходів з нього може виявитися багато і всі вони будуть деструктивні для особистості і соціуму. 

8. Слухайте його. Це важливо. Боєць повинен зрозуміти, що поруч з ним його рідна людина, яка прийме його будь-яким. Він повинен зрозуміти, що він потрібен. Багато хлопців закриваються в собі, якщо бачать, що дружина відкидає його новий досвід і каже, що не хоче чути про вбивства і кров. Але він-то цього не може забути, а поділитися йому більше нема з ким. Відсутність цієї можливості може спровокувати серйозні проблеми з психікою. Дім повинен стати для нього місцем, де можна розслабитися і розкритися.

9. Забороніть собі ображатися. Не можна не будувати здогади "... він зі мною не говорить, тому що ...". Не можна ставити себе в роль жертви. Людина була в ситуації, де все по-справжньому. У зоні бойових дій немає тієї дипломатії, до якої ми звикли у повсякденному житті - там щось не скажи, тут посміхнися, умовності збережи, так себе не поведи. Боєць налаштований категорично, він так звик. Через це можуть виникати конфлікти. 

10. Щоб чоловік швидше адаптувався, його потрібно залучати у повсякденне життя. Він повинен розуміти, що він потрібен тут і не є тягарем. В іншому випадку, у свідомості бійців виникає розлом - там він герой, а тут дружина робить все сама, щоб він начебто відпочив. Ні в якому разі не можна жаліти людину, потрібно залучати її до побутових питань по мірі готовності. 

11. Якщо немає різко агресивних форм поведінки, не можна відгороджувати дітей від батька. Дитина — це додаткова ниточка, яка прив'язує бійця до реального життя. Діти розуміють більше, ніж вам здається. Їхня участь і співпереживання може стати для людини рятівними. 

12. Якщо людині починають снитися кошмари — зверніться до психотерапевта або психолога. Вони допоможуть створити комфортні умови, які сприятимуть усвідомленню безпеки. Приклад: боєць повернувся додому без видимих фізичних ушкоджень. Однак, коли дружина вимикала світло і вони лягали спати, йому здавалося, що поруч сепаратист, який може його задушити. Він починав захищатися. Ситуацію врятувала порада психолога залишати включеним нічник. Людина прокидається від кошмару, дивиться по сторонах, бачить, що вона удома, життю нічого не загрожує, жодних сепаратистів немає — поруч кохана дружина. 

13. Усвідомлення того, що поруч кохана дружина змінює розуміння того, що поруч бажана дружина. Нерідко учасники бойових дій кажуть, що пропадає сексуальний потяг і з'являється агресивний настрій. З цим можна впоратися, якщо підходити до чоловіка з боку, супроводжуючи це голосом. Ласкаво погладжуйте спину і плечі, ніжно обіймайте. Його потрібно поступово привчати, що вся небезпека минула і удару в спину не буде. 

14. Якщо чоловік не виносить фізичних контактів в принципі - приготуйтеся до того, що потрібно поступово, день за днем, можливо - тиждень за тижнем, налагоджувати контакт. Він має відтанути. Згадайте, як годували в парку білочок. Ви протягуєте їй руку з горіхами і чекаєте, поки вона не зрозуміє, що ситуація безпечна і ви бажаєте їй добра — хочете погодувати її саме зі своєї руки. З людиною механізм той самий. Чоловіку потрібно дати зрозуміти, що він може прийти до вас у будь-який момент. Ось ваша рука, ви поруч і будете чекати стільки, скільки потрібно, щоб він зміг протягнути свою руку у відповідь. 

15. Буває, що людина, яка повернулася із зони бойових дій, довго мовчить, але в якийсь момент зривається і починає трощити все навколо. У таких ситуаціях потрібно максимально намагатися прибрати всі колючо-ріжучі предмети, щоб вони не потрапили під руку, обмежити перебування людини на кухні. Постаратися зацікавити її більшу частину часу знаходитися в інших приміщеннях. 

16. При проявах агресії на словах — намагайтеся говорити з людиною спокійно. Буде дуже складно, тому що всередині все закипить, але піддаватися на цю агресію не можна. Потрібно своєю поведінкою, інтонацією і реакцією давати зрозуміти, що ви усвідомлювати, як йому важко. Або що вам складно це зрозуміти, але від того, що на вас кричать, зрозуміліше не стає. 

17. Агресія рідко виникає в колі сім'ї. В основному це відбувається в компаніях — хтось сказав "зайве" слово, неправильно зрозумів, неправильно подивився. Якщо ви бачите, що ваш чоловік/брат/друг починає заводитися — постарайтеся заручитися підтримкою друзів, які знаходяться поруч, і вивести людину із зони ризику. Якщо в компанії з'являється людина, яка може спровокувати бійця на конфлікт (це завжди помітно), потрібно зробити все можливе, щоб уникнути такої ситуації. 

18. Якщо прояви агресії супроводжуються зловживанням алкоголю — потрібно негайно звертатися до фахівців. Тому що спиртне гарантує непередбачуваність у будь-якому стані. 

19. Якщо людина приїхала із зони АТО нетвереза і не тверезіє кілька днів, і це не властиве їй поведінка - відразу звертайтеся до нарколога або психотерапевта. Коли у людини виникає абстинентний синдром — похмілля — це залежність. На наступній стадії похмілля не з'явиться — це означає, що організм вже не пручається, людині потрібно вкрай мала кількість алкоголю, щоб прийти у стан ейфорії. Це вже не побутовий алкоголізм, це залежність, яку потрібно лікувати терапевтично. Те саме стосується залежності від легких наркотиків — вона має лікуватися у фахівців. 

20. Багато бійців АТО скаржаться на болі в спині. Пройдіть дослідження — носіння бронежилета і переміщення на бронетехніці тривалий час може стати причиною проблем з хребтом. Якщо не знайдені якісь фізичні проблеми в ході дослідження, то травма є психосоматичною. З нею теж потрібно звертатися до фахівців. Потрібні розслаблюючі масажі, фізіотерапевтичні процедури, плавання, гімнастика.

21. Якщо боєць не хоче звертатися до психолога або психотерапевта, хоча ви бачите, що йому потрібна допомога, то фахівець повинен прийти до нього. Можна змоделювати ситуацію, коли у вашому колі спілкування з'являється людина, що встановить довірчі взаємовідносини з бійцем і допоможе йому усвідомити деякі моменти в його поведінці. 

22. Проведіть лікнеп. Поясніть, що психолог — це не людина-енциклопедія. Психолог — це людина яка працює зі здоровими людьми, що потрапили у складні ситуації.

Як зрозуміти дитячі малюнки

Малюк наділяє кожну знайому людину особливими рисами. Так в дитячій уяві тендітна вихователька може перетворитися в монстра з величезним ротом. Остання та багато інших особливостей характеру оточуючих людей, а також тривоги та радощі малюка знаходять свій відбиток в його малюнках.  

1. Насамперед потрібно оцінити кольорову гаму дитячих малюнків. Обов’язково зверніть увагу на наступне:

 

 Чи є у малюка достатній вибір кольорів, які можна використовувати? (відомі випадки, коли дитина малювала «похмурий» малюнок тільки тому, що коробка олівців була на всіх одна, і йому як раз дістався чорний або сірий).

Як часто Ваш малюк використовує певний колір? Чи завжди він віддає перевагу, наприклад, червоному олівцю, або ж це випадковий вибір? З якими кольорами він його комбінує? Так, згідно з дослідженнями А. Л. Венгера, якщо у малюнку переважають темно-коричневі, сірі та чорні кольори – це ознаки депресивного стану. Надмірна кількість червоного кольору свідчить про стан тривоги, емоційної напруженості. Але якщо червоний - улюблений колір, це може говорити про невротизацію або підвищену конфліктність. Велика кількість червоного у поєднанні з темними тонами можлива тривожна депресія. 

Які тони взагалі переважають у малюнку - теплі або холодні? Надлишок темно-блакитних і фіолетових  кольорів може свідчити про знижений настрій або про високу чутливість. Домінування пастельних кольорів свідчить про чутливість або тривожність.

 Якщо дитина у малюванні обмежується парою-трійкою кольорів, це може бути проявом астенії, втоми та пасивності. 

Кожен з кольорів в дитячому малюнку має власне символічне значення: 

 темно-синій - концентрація, зосередженість на внутрішніх проблемах, потреба у спокої і задоволенні, самоаналіз;

 

 зелений - врівноваженість, незалежність, наполегливість, упертість, прагнення до безпеки;

 червоний - сила волі, ексцентричність, агресія, підвищена активність, збудливість;

 жовтий - позитивні емоції, безпосередність, допитливість, оптимізм;

 фіолетовий - фантазія, інтуїція, емоційна та інтелектуальна незрілість (діти часто віддають перевагу цьому кольору);

 коричневий - повільність, фізичний дискомфорт, часто - негативні емоції;

 чорний - пригніченість, протест, руйнування, нагальна потреба у змінах;

 сірий - «відсутність» кольору, байдужість, відстороненість, бажання втікати, не помічати того, що турбує.

Діти-правші більш за все люблять «прості» і «справжні » кольори. Тобто вони малюють те, що бачать навколо себе: ліс, луг, траву, сад, бабусю, песика і пр. Такі дітки найчастіше починають малювати зеленим, коричневим, жовтим та ін. Якщо запитати в них що це намальовано - відразу ж відповідають: сонечко, травичка або сад. 

 Діти-шульги надають перевагу яскравим теплим кольорам. Виняток становить хіба що глибокий синій колір. 

У ранньому віці чорний колір взагалі не сприймається дитиною як похмурий. Це просто колір, яким можна зафарбувати всі інші кольори на малюнку. А Ви так ніколи в дитинстві не робили? 

У більш дорослому віці вибір чорного кольору може розповісти психологам про внутрішній світ малюка. По-перше, цей колір обирають діти, народжені шляхом кесаревого розтину. Саме вони більше за інших дітей пов'язані з тим недосяжним світом, з якого вони вийшли не самі. Дитина сприймає чорний колір як щось рідне, що колись булькало і оточувало його теплотою. Це і є материнське лоно. 

Якщо дитина була народжена звичайним шляхом, вибір чорного кольору свідчить про те, що на душі у дитини щось не так. Діти найчастіше малюють чорним кольором, коли нудьгують, або бояться чогось. Прослідкуйте, з чим пов'язані малюнки. Може дитині не вистачає уваги? 

2. Наступний важливий момент - натиск на олівець. Це - показник психомоторного тонусу дитини. 

 Якщо тиск слабенький, легкий, невпевнений - це говорить про боязкість, пасивність, астенію (виснаженість психіки) малюка.

 Якщо лінії постійно стираються - це свідчення невпевненості, емоційної нестійкості, тривожності. А коли штрихи робляться ескізним шляхом - спочатку малюються легенькі штришки, потім наводяться - це спроба контролювати свою тривогу, взяти себе в руки. 

 Якщо контури зображень жирні, сильно продавлюють папір, це може бути свідченням емоційної напруженості, імпульсивності. А якщо олівець рве лист -це ознака можливої конфліктності, агресивності або гіперактивності. 

3. Розмір малюнків також має значення. У нормі найбільший об'єкт малюнка повинен займати приблизно 2/3 аркуша формату А4. Якщо малюнок людини або тварини дуже великий, займає весь аркуш або навіть виходить за його межі (іноді дитина перевертає лист або приклеює збоку ще один, щоб домалювати те, що «не вмістилося») - це може навести на думку про тривожний стан малюка. А ось малесенький малюнок часто говорить про низьку самооцінку або депресію. 

4. Замислитись змусить і розташування малюнка на аркуші. Якщо він розташований у верхній частині аркуша, це свідчить про високу самооцінку (або про схильність до «польотів у хмарах»), а от дрібний розмір в поєднанні з розташуванням «внизу» може говорити про емоційне неблагополуччя. 

5. Зверніть увагу на те, наскільки ретельно намальовано зображення, наскільки воно деталізоване. Якщо подробиць багато - у дитини, швидше за все, жива уява, творча спрямованість. Вдивіться, якого роду всі ці деталі - якщо вони однотипні і кількість їх велика (наприклад, малюк не полінувався намалювати 39 ґудзиків на піджаку або 154 лусочки на рибі) - це може бути свідченням тривожності, ригідності, перфекціонізму.

6. Важливий і темп роботи дитини: якщо малюк малює повільно, але старанно – це є особливістю його темпераменту, а ось повільне, мляве малювання - ознака пасивності, виснаженості нервової системи. Високий темп говорить про те, що перед нами активний живчик. Якщо ж у цей час малюнок розмашистий і неакуратний - дитина, швидше за все, гіперактивна (або негативно налаштована, прагне скоріше закінчити малювання, зробивши все «тяп-ляп»).

  

7. Підказкою будуть і слова дитини під час роботи. Якщо малюк ділиться у процесі створення сюжету своїми думками, розповідає про те, що любить малювати - він налаштований позитивно і, швидше за все, психологічно благополучний. Якщо малюк постійно уточнює, що і як «правильно» треба робити - це маленький перфекціоніст, і/або він тривожний і не впевнений у собі. Ну а якщо прохання намалювати що-небудь супроводжується скигленням на кшталт «нудно», «набридло», - це може пояснюватися і боязкістю,і втомою, і невмінням спілкуватися, і прагненням втікти від труднощів. 

«Магічні» слова батьків
для спілкування з дитиною

  •  Я тебе люблю. Дитина має вірити в те, що люблять її саму, а не «за щось». Ніколи не повязуйте свою любов до дитини з певними умовами або з тим, що дитина робить: «Спочатку прибери в кімнаті, а потім я обійму тебе», «Ти мені збрехав, тепер я тебе не люблю!» тощо. Дитині буде більш зрозуміло, якщо ви запевните її в своїй любові , а потім вкажете на проступок: «Я дуже тебе люблю, але мене дуже засмучує, що ти ображаєш братика».
  •  Я радий(-а), що ти в мене є. Дитина дошкільного віку, вірить, що може впливати на навколишній світ. Саме тому вона часто вважає себе відповідальною за те, що відбувається навколо, наприклад, за родинні негаразди, непорозуміння, сварки тощо. За таких умов їй потрібно ще більше впевненості в тому, що ви щасливі тому, що вона у вас є. У жодному разі не висловлюйтесь на кшталт: «Це все через тебе!», «Якби ж тебе не було взагалі…». Адже навіть якщо ви одразу попросите вибачення за ці слова, і дитина вам щиро пробачить, вони все одно назавжди залишать відбиток в її серці.
  • Я тебе розумію. Для дитини велике горе, коли вона загубила улюблену іграшку чи посварилася з другом. У такому разі ваш син чи донька потребує співчуття та втіхи. «Підбадьорювання» типу: «Це ж усього лише іграшка (дрібничка)!» або «Навіщо тобі той ображаймо?!», дитина не розуміє.
  •  Ти все зможеш. Дітям завжди потрібні заохочення і схвалення. Вислови «Добре зробив!», «Я впевнений ти впораєшся!», «Ми тобою пишаємося!» тощо надихають дитину. Натомість ярлики на кшталт «плакса», «тюхтій» або «Не вмієш за себе постояти!» - підґрунтя для комплексів. Також поширеною помилкою надто турботливих батьків є допомога і захист своєї дитини під час будь-яких негараздів. Навіть запевняючи дитину в тому, що вона доросла і самостійна, таки батьки замість неї «розбираються» з її кривдниками, часто не шукаючи причин конфлікту; контролюють взаємини з її друзями, а також успіхи у навчанні. Однак, щоб уміти пристосуватися до життя, дитина має вчитися самостійно розв’язувати свої проблеми. Тому завдання батьків – пояснити, направити, порадити, як знайти вихід з тієї чи іншої ситуації, але не робити це замість дитини. Ви надаєте дитині моральну опору, якщо зміните фразу «Ліпше я це зроблю!» на «Спробуй іще раз, я впевнений, що у тебе все вийде».
  • Я тобі довіряю. Дитина з великим запалом прагне виправдати наданий їй кредит довіри. Не зважайте, якщо у неї не все виходить, ліпше похваліть за спробу зробити щось правильно. Наступного разу ваш син чи донька уникатиме попередніх помилок. Якщо ж дитина постійно чує вислови на зразок: «На тебе не можна покластися…», «Із тобою ніколи не знаєш…», - не дивуйтеся, якщо вона замкнеться в собі або робитиме все навпаки, бо ж від неї все одно нічого іншого не очікують. Дитина, якій щиро та розумно довіряють у сімї, не виросте жорстокою чи грубою, а також не переступатиме визначених суспільством меж.
  • Ми завжди з тобою. Упевненість дитини в тому , що батьки їй завжди прийдуть на допомогу, дасть змогу багато що подолати.

Кольоротерапія

  

Психогімнастика

        
        

 

 

 

Ясельна група

Вправи для розвитку дрібної моторики рук

Переглянути

 

 Молодша група

Корекційно-розвивальні заняття за методикою В.Л. Шарохіна «Розвиток пізнавальних процесі

Переглянути

Середня група

Методика «Колір і форма»
Мета: діагностика оволодіння сенсорними еталонами форми і кольору.

Переглянути 

Старша група
Вправи на розвиток пізнавальної сфери «Четвертий зайвий»
Мета: Розвиток уваги, пам’яті, логічного мислення.
Психологічна підготовка дітей 6 року життя до школи за методикою Н.Зацепіної.

Переглянути

 

 

 

Презентація закладу

 

Щорічний звіт керівника Закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №8 Рівненської міської ради знаходиться у вкладці "Установчі документи".

 

Узагальнені інформаційні матеріали з питань цивільного захисту населення. 

Пам'ятки населенню щодо дій у надзвичайних ситуаціях - завантажити 

 

Створений МОН України ресурс
«Вчимося і навчаємося на карантині»

 Анонс заходів на БЕРЕЗЕНЬ: 

1
березня

  Заняття доброти;

4-8   
березня

 Тематичний тиждень «Шевченківські дні»;

27
березня

 - Тематичні заняття, розваги до Всесвітнього дня театру.